ПЕДАГОГАМ

Швидка допомога при стресі у класі

Що робити, якщо стрес уже настав? Коли учні нервують перед контрольною чи розфокусовані на уроці, важливо мати під рукою прості техніки, які допоможуть їм швидко стабілізуватися.

Ось кілька ефективних способів, які можна застосовувати безпосередньо під час уроку:

Ритмічна руханка – допоможе синхронізувати клас і повернути спільний ритм. Наприклад, вправа "Тропічний дощ».

Дихальні вправи – «дихання за квадратом», «дихання по руці» допоможуть зняти напругу та повернути ясність мислення.

Техніка 5-4-3-2-1 – гарний спосіб швидко заземлитися та відновити спокій.

Метелик – проста вправа для стабілізації через тілесний контакт.

Ці методи допомагають не тільки учням, а й нам, дорослим. Збережіть собі та використовуйте в потрібний момент!

Практичні паради для учителів, які викладають в класах із інклюзивною формою навчання за 
ПОСИЛАННЯМ

Як розпізнати ознаки вербування дитини? 

Рекомендації освітянам

Російські спецслужби використовують різноманітні методи для вербування українських дітей, намагаючись дестабілізувати ситуацію в країні. Серед найпоширеніших способів — залучення підлітків через психологічний тиск, маніпуляції та фінансові винагороди. Найчастіше на звʼязок виходять через соціальні мережі та месенджери, зокрема телеграм-канали. Ворог пропонує легкий заробіток за виконання простих завдань — від малювання графіті та розклеювання листівок до більш серйозних злочинів, як-от: підпалів автомобілів військових, трансформаторних підстанцій та відділень пошти.

Важливо пам'ятати: пильність та відкрите спілкування з дітьми є ключовими умовами в запобіганні їхньому вербуванню. 

У межах спільної програми «Безпечна школа», яку реалізовують Міністерство освіти і науки та Міністерство внутрішніх справ, розроблено рекомендації для  освітян, щоб уберегти підлітків від вербування ворогом. 

Ознаки, на які варто звернути увагу:

• Фінанси і майно: у дитини з’явилися дорогі речі, гаджети або кошти, походження яких вона не може пояснити.
• Зміни в поведінці: дитина раптово стала замкнутою, проводить більше часу в соціальних мережах, уникає розмов з дорослими про своє онлайн-життя.
• Інтереси: зʼявляється раптова зацікавленість військовою справою, політикою, критичною інфраструктурою.
• Зв’язки: нові знайомі, які можуть підштовхнути до протиправних дій.
• Розмови про заробіток: віра в «легкі гроші» через інтернет або незнайомих осіб.

Рекомендації освітянам:

• Інформаційна безпека: проводьте заняття з медіаграмотності, критичного мислення, безпечної поведінки в соціальних мережах та месенжерах.
• Запобігання вербуванню: інформуйте учнів про методи вербування, ризики, правові наслідки за диверсійну діяльність. Говоріть про вразливість підлітків до маніпуляцій через бажання фінансової незалежності.
• Патріотичне виховання: формуйте в дітей ціннісні орієнтири, національну свідомість та відповідальність за свої вчинки.
• Спостереження та реагування: звертайте увагу на зміни в поведінці учнів, підозрілі знайомства та появу коштів або нових речей без пояснення.
• Довіра та підтримка: створюйте безпечний простір, де учні можуть вільно повідомляти про будь-які підозрілі ситуації або пропозиції.
• Взаємодія з батьками та правоохоронцями: у разі виявлення ознак вербування — негайно інформуйте батьків та відповідні органи.
• 
  

Самодопомога при панічних атаках

для ознайомлення перейдіть за ПОСИЛАННЯМ

Важливі звички, які формують наше життя 

    Іноді ми навіть не помічаємо, як наші звички формують наше життя. Пропонуємо розглянути декілька ситуацій, які можуть бути знайомими, та те, чому вони виникають.
    Розпізнати звички – це перший крок до змін. Спробуйте звернути увагу на ці моменти, щоб зробити ваше життя більш збалансованим і продуктивним.

Довідник підтримки учнів
 для класного керівника

На сьогодні діти часто переживають моменти стресу, кризові ситуації, емоційну напругу, тривогу, спустошення тощо. Їх потреби в емоційному та фізичному розвантаженні, на жаль, не задовольняються одразу або не задовольняються взагалі. Дитина накопичує в собі занепокоєння та

стрес, що в подальшому має фізіологічні прояви (розлади сну, порушення харчової поведінки, больові симптоми тощо) та психологічні проблеми. До таких дітей дорослі мають ставитись уважно та підтримувати їх за принципом «тут і зараз». Для цього дорослому треба завжди мати підготовлені ідеї психологічних вправ та ігор, що допоможуть дитині опанувати себе в складні емоційні моменти та пережити їх без загрози для психічного здоров’я.

Для того, щоб допомогти в цій нелегкій та відповідальній справі дорослим, представляємо довідник підтримки учнів для класного керівника і збірник ігор, вправ й технік з детальним описом та ілюстраціями. 
    Завантажити довідник і збірник технік та ігор "Психологічний рюкзачок" можна за посиланням - ПОСИЛАННЯ

Як розвивати творчі здібності дітей, 
схильних до обдарованості:

1. Підхоплюйте думки учнів і оцінюйте їх зразу, підкреслюючи їх оригінальність, важливість тощо.

2. Підкреслюйте інтерес дітей до нового.

3. Заохочуйте оперування предметами, матеріалами, ідеями. Дитина практично вирішує дослідницькі завдання.

4. Вчить дітей систематичній самооцінці кожної думки. Ніколи не відкидайте її.

5. Виробляйте у дітей терпиме ставлення до нових понять, думок.

6. Не вимагайте запам'ятовування схем, таблиць, формул, одностороннього рішення, де є багатоваріативні способи.

7. Культивуйте творчу атмосферу - учні повинні знати, що творчі пропозиції, думки клас зустрічає з визнанням, приймає їх, використовує.

8. Вчить дітей цінувати власні та чужі думки. Важливо фіксувати їх в блокноті.

9. Іноді ровесники ставляться до здібних дітей агресивно, це необхідно попередити. Найкращим засобом є пояснення здібному, що це характерно, і розвивати у нього терпимість і впевненість.

10. Пропонуйте цікаві факти, випадки, технічні та наукові ідеї.

11. Розсіюйте страх у талановитих дітей.

12. Стимулюйте і підтримуй ініціативу учнів, самостійність. Підкидайте проекти, які можуть захоплювати.

13. Створюйте проблемні ситуації, що вимагають альтернативи, прогнозування, уяви.

14. Створюйте в школі періоди творчої активності, адже багатого геніальних рішень з'являється в такий момент.

15. Допомагайте оволодівати технічними засобами для записів.

16. Розвивайте критичне сприйняття дійсності.

17. Вчить доводити починання до логічного завершення.

18. Впливайте особистим прикладом.

19. Під час занять чітко контролюйте досягнуті результати та давайте завдання підвищеної складності, створюйте ситуації самоаналізу, самооцінки, самопізнання.

20. Залучайте до роботи з розробки та впровадження власних творчих задумів та ініціатив, створюйте ситуації вільного вибору і відповідальності за обране рішення.

21. Використовуйте творчу діяльність вихованців при проведенні різнихвидів масових заходів, відкритих та семінарських занять, свят.

22. Під час опрацювання програмового матеріалу залучайте до творчої пошукової роботи з використанням випереджувальних завдань, створюйте розвиваючі ситуації.

23. Активно залучайте до участі в районних, обласних, Всеукраїнських конкурсах, змаганнях, виставках.

24. Відзначайте досягнення вихованців, підтримуйте та стимулюйте активність, ініціативу, пошук.

Рекомендації учасникам педагогічного процесу щодо підвищення самооцінки у підлітків

1. Намагайтеся створити добрі стосунки у спілкуванні з підлітком, бо їх відсутність – це причина виникнення тривожності у дитини.
2. Поважайте індивідуалізм підлітка, бо його зневага веде до появи самотності дитини.
3. Стверджуйте загальнолюдські цінності – це стане на допомогу під час появи у підлітка думок про самотність або втрати друга (друзів).
4. Частіше нагадуйте підліткам про їхні позитивні якості – це допоможе уникнути в їхній свідомості закріплення негативних оцінок щодо них самих та формування низької самооцінки.
5. Навчайте підлітка поважати свою гідність, розуміти свої вчинки, виховувати самоповагу, позитивне ставлення, розуміння, терплячість до оточуючих, їхніх оцінок щодо самого підлітка.
6. Сприяйте розвитку процесу самореалізації – активній праці самого підлітка щодо розвитку своєї особистості.
7. Створюйте умови щодо формування у підлітків інтересу до того, якими вони стануть у майбутньому – це могутній фактор саморозвитку учня.
8. Допомагайте підліткам знайти свої життєві цілі – це зможе усунути багато проблем під час їхнього виховання.

Поради щодо встановлення довіри між проблемним підлітком і класним керівником:

1. Уважно вислухайте дитину, прагніть до того, щоб підліток зрозумів, що він вам не байдужий і ви готові зрозуміти і прийняти його. Не перебивайте і показуйте свого страху. Відносьтесь до нього серйозно, з повагою.
2. Запропонуйте свою підтримку і допомогу. Постарайтесь переконати, що даний стан (проблема) тимчасові і швидко пройдуть Проявіть співчуття і покажіть, що ви поділяєте і розумієте його почуття.
3. Зацікавтесь, що саме турбує підлітка.
4. Впевнено спілкуйтесь з підлітком .Саме це допоможе йому повірити у власні сили. Головне правило в роботі з дітьми – не нашкодь!
5. Використовуйте слова, речення, які будуть сприяти встановленню контактів: розумію, звичайно, відчуваю, хочу допомогти.
6. В розмові з підлітком дайте зрозуміти йому, що він необхідний і іншим і унікальний як особистість Кожна людина незалежно від віку, хоче мати позитивну оцінку своєї діяльності.
7. Недооцінка гірша ніж переоцінка, надихайте підлітка на високу самооцінку. Вмійте слухати, довіряйте і викликати довіру в нього.

Крізь що зараз проходять ваші учні? Які небезпеки для них несе хронічний стрес та що ви можете з цим зробити? Пам’ятайте, педагогу необхідно піклуватись про психічне здоров’я дитини, а вже потім про рівень її успішності у навчанні. Цей ролик з турботою розробила команда програми «Безпечний простір». 

Переглінути його можна за ПОСИЛАННЯМ

Навчання вдома:    практичні поради  для вчителів від психологині Світлани Ройз

ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ

1. Якщо ви занепокоєні незвичною працею в онлайн-режимі, ви можете відверто сказати дітям, що це для вас новий досвід і ви трохи збентежені роботою в онлайн. Це нормально – сказати дітям будь-якого віку, що ви це робите вперше й вам дещо ніяково. На цьому досвіді дитина вчиться у вас – зокрема й того, що ви дозволяєте собі бути вразливими та вчитесь нового. Те, як ви опановуєте новий досвід, може бути більшим уроком для дітей, ніж те, що вони вчать сьогодні за навчальним планом. Ви супроводжуєте дитину під час навчання, і за цей час вона має здобути не тільки академічні знання, але й досвід, як навчатись нового – і цей шлях діти зараз можуть пройти разом із вами.

2. Діти зараз позбавлені живого контакту. Ми створені так, що найкраще ми сприймаємо інформацію, коли бачимо живу людину. Коли проводили експерименти, яка система навчання найбільш ефективна – порівнювали аудіокурси, відеоформат і живе спілкування. Результати були такі: аудіокурси давали найслабший ефект, записана відеолекція працювала краще, але найбільш ефективним виявився живий контакт, під час якого спрацьовує дзеркальна система людини. Тобто якщо в наявних умовах у вас є можливість живого контакту, це буде набагато продуктивніше. Бачити й чути вчителя – це те, чого потребують діти в будь-якому віці. Також чудово, якщо ви будете готувати презентації на 7-10 хвилин, тому що в сучасних дітей провідний канал сприйняття інформації – візуальний.

3. Діти відвикають від колективу та вчителя, і якщо не намагатись “втримати” їх, після карантину доведеться вкладати час і зусилля в адаптацію, “повернення” дітей. Найважливіше зараз – не втратити з ними контакт і зберегти довіру.

4. Якщо дитина зробила домашнє завдання й бачить, що дорослий його не перевірив, – у неї знижується мотивація. Тому, якщо ви даєте домашнє завдання, то обов’язково дайте й зворотний зв’язок у зручному для вас вигляді. Також важливо обговорити, що буде, якщо дитина не виконає завдання.

5. І, нарешті, потурбуйтесь, щоб самим не вигоріти. Ми увійшли в цей карантин уже вигорівшими й живемо зараз у режимі енергозбереження. Ми не знаємо, наскільки це затягнеться. І тому вмикаємо турботу про кожен елемент системи – і про себе також.

МОЛОДША ШКОЛА

1. Ідеально, якщо у вас є можливість і сили збирати дітей через Zoom або подібні застосунки з можливістю відеоконференції, щоб діти могли спілкуватись одне з одним – хоча б 10 хвилин на день. Нинішня ситуація – чудова можливість стимулювати дітей до спілкування в колективі, що, між іншим, є профілактикою булінгу.

Класна група у вайбері або щось інше, будь-який застосунок, який дасть можливість дітям надсилати одне одному промені добра, – це має бути ініційовано вчителем. Із маленькими можна разом співати пісеньку – скажімо, ту, яку вони співали в класі, або проводити те ж ранкове коло: його можна робити в загальний конференції – “привіт-привіт” і надсилати одне одному сердечки.

2. Спілкування онлайн – це велике психічне навантаження для маленької дитини, у деяких аспектах набагато більше, ніж перебування в класі. Це стосується малюків, у яких ще немає внутрішнього розуміння, як влаштоване віртуальне спілкування. На вас падає велике навантаження, бо ви стаєте модераторами загальної розмови. Вам треба впевнитись, що всі бачать одне одного, що в кожного є право голосу, і ви регулюєте ці контакти. Окремо вам треба попередньо побудувати конспект і план вашої зустрічі так, щоб це не перетворилося просто в загальний галас.

3. Важливо відзначити кожного персонально. Якщо знайдуться сили, кожному сказати добре слово та прислати персональний смайлик, як дають наліпки малюкам.

4. Для малюків важлива не частота, а регулярність спілкування. Можна виходити в відеоконференцію не щодня, а кілька разів на тиждень – це логічно ще й з огляду на те, що на підготовку витрачається набагато більше часу. Треба також дати собі час на відновлення, бо віртуальне спілкування для багатьох енергетично затратніше, ніж урок у класі.

5. Коли діти зустрічаються після розлуки й перебувають у стані стресу, та ще й зустріч відбувається в незвичному форматі – треба максимально уповільнити темп розмови. Тому що від наших темпу та гучності залежить стан того, хто з нами взаємодіє. Ваш спокійний і тихий голос уже буде стабілізацією.

СЕРЕДНЯ ШКОЛА

1. Із підлітками важливо встановити жорсткий режим зустрічей. Треба, аби вони чітко знали, що коли буде, коли вони здають домашнє завдання тощо.

2. Важливо, щоб учитель дав підтримку учням. У тому сенсі, що він має розуміти, як їм складно – насамперед, не спілкуватись одне з одним. Адже головне завдання підліткового віку – входити в контакт зі своєю референтною групою, тобто з однолітками. А вони зараз майже позбавлені цього контакту.

3. Хоча підлітки – вже не малюки, чудово, якщо у вчителя буде можливість їх усіх бачити. Якщо ви можете сказати персональне слово кожному або просто перелічити всіх у загальному чаті – це теж буде важливо. Тому що, не дивлячись на їхній опір дорослим, підліткам треба відчувати себе частиною загалу. Прекрасно, якщо в класі був спільний ритуал – наприклад, вітання або прощання, чи якась особлива фраза. Якщо цього не було – учителям було б чудово такі ритуали напрацьовувати.

4. Сучасні підлітки технічно компетентніші за нас – і важливо не соромитись просити їх про допомогу. Підліток опирається материнській фігурі. Саме тому, працюючи з дітьми цього віку, вчителькам дуже складно зберегти авторитетні позиції. Потрібно не входити в роль «мами»,  адже вчителю, який потраплятиме під материнську проєкцію  підліток буде  чинити опір.

Навпаки: якщо в підлітків буде можливість відчути свою силу, це підніме авторитет учителя в їхніх очах. А якщо згодом ви скажете: “Дивіться, я взагалі цього не розуміла, але завдяки вам змогла опанувати” – це стане зоною їхнього найближчого розвитку. Вони відчують, що допомогли іншому, зробили потрібне й важливе.

5. Ця криза може привести нас до нового формату стосунків з учнями. Ви можете сказати: “У мене зараз купа технічних питань, до кого я можу звертатись?”. Або спитати в них, які фільми або серіали вони дивляться, в які ігри грають – це стане можливістю бути в більшому контакті й зрозуміти, чим вони дихають.

СТАРША ШКОЛА

1. У старшій школі діти зазвичай самі знають, чого їм не вистачає та де в них слабкі місця. Учитель спрямовує їх, відкриває їм двері й насправді більше орієнтується на питання, які вони ставлять. Ну, і сам ставить питання – у чому зараз я можу вам допомогти?

2. Говоріть їм, якщо виникають технічні складнощі й просіть поради. І, можливо, якщо в них залишаються сили та час, запропонуйте бути тьюторами, розробниками й “пояснювачами” чогось для молодших дітей. Тому що учні середньої школи будуть краще вчитись у старшокласників, ніж у вчителів. А для старшокласників це можливість повторити матеріал, адже ЗНО містить програму всієї школи з 5 класу.

3. Для старшого школяра вчитель є провідником. Це довірена людина, до якої можна звернутись. Карантин – це час, коли діти можуть поставити вам додаткові запитання, надолужити щось за індивідуальним планом. Учитель час від часу має виходити на спілкування з усією групою, але можна також просто надсилати завдання в месенджер: у нормі, у старшокласників має вистачити послідовності їх виконати. Звісно, це не скасовує особистий контакт, адже це, окрім передачі знань, – підтримка.

Важливо розуміти, що ця криза -  це шанс і для вчителів, і для директорів шкіл передивитись відносини, кордони одне одного. Ця можливість не пов’язана з віком, посадою або обставинами, а виключно з нашими станом і готовністю до змін.